Історична довідка

Вид на село Молодків

Село Молодків розташоване у північно-західній частині Надвірнянського району на межі з Богородчанським районом. Межує з такими населеними пунктами як Гвізд Пнів, Битків, Бабче, Старуня.

Перша письмова згадка про Молодків відноситься до 1474 року (В.Грабовецький. Нариси історії Прикарпаття т.1 ст.123). Про походження назви села існує легенда записана від Кисляка Миколи Ільковича,1928 р.н. В ній розповідається, що пастух із с. Старуня, шукаючи овець, яких загубив, натрапив у мальовничій долині між гір на джерело з солоною водою-сировицею. Виварювання солі було дуже прибутковою справою. Тому кілька молодих сімей і старого села Старуня оселились біля джерела сировиці і заснували село, яке назвали - Молодків - поселення молодих людей.

Вид на с.Молодків з підніжжя гори Ціпцюра

У Молодкові був великий господарський комплекс по виробництву солі. У центрі села було кілька шиб (криниць) з яких черпали високоякісну сировицю. Біля однієї такої криниці працювало по 2 -8 веж (варильні), де виварювали мілку і топкову сіль. Тут же знаходились склади, кузня. Завдяки соляному промислу Молодків у ХУ- ХУІІ ст. мав статус містечка.

Польські магнати часто здавали соляні бані в оренду. У 1770 році соляна баня в Молодкові належала каштеляновій Кам'янця-Подільського Косаківській. У 1783 році на варіння солі була запроваджена державна монополія і молодківський соляний промисел припинив своє існування. Але і на початку ХХ1 ст. молодківчани та жителі навколишніх сіл залюбки користуються сировицею, яку черпають з криниці, що збереглася у центрі села.

З 1784 року село має метрики. Отже в цьому році була збудована церква св. Георгія. 1873 року споруджена нова церква св. Богородиці, яка була спалена 17 березня 1948 року енкаведистами. З 1888 року по 1936 роки парохом с. Молодків був Михайло Садовський. Він і його родина мали великий вплив на громадське життя села. З ініціативи священника на початку ХХ ст.. в селі було створено читальню товариства "Просвіти". Дочки Михайла Садовського Орися та Стефанія були активними членами товариства товариства "Просвіта". Стефанія вчителювала у місцевій школі. Зять священника Олександр Бойцун - відомий громадський і політичний діяч, професор Станіславської гімназії часто бував у Молодкові, допоміг відновити діяльність читальні товариства "Просвіти" після першої світової війни, привозив літературу, ходив з молодківчанами колядувати.

На цвинтарі с. Молодків збереглася могила священника Михайла Садовського, його дружини Іванни та сина Омеляна-Ярослава.

Під-час І світової війни на території села 29 жовтня 1914 року відбулася жорстока битва між польськими легіонерами, які воювали на стороні Австро-Угорської імперії, і російськими козаками. 200 вбитих польських вояків поховано в братській могилі, на якій споруджений пам'ятник.

Молодків був одним осередків активного громадського життя краю. Крім "Просвіти" в селі діяли пожежно-рахункове товариство "Січ" (пізніше "Луг"), "Доріст", Союз українок На початку 30-х років ХХ століття в селі побувала відома письменниця Ольга Кобилянська.

Національно-просвітницька діяльність "Просвіти", "Лугу", "Союзу українок" не пройшла марно. 1937 року в Молодкові створюється підпільна організація ОУН. До неї входили Бойчук Василь Мик., Янцюк Дмитро Павл., Соломон Степан, Кисляк Дмитро Мих., Шибістий Василь. В цей час в селі поширюються і комуністичні ідеї. Створюється осередок КПЗУ. Його членами були Лазарук Михайло, Дричак Василь, Худецький Михайло, Попович Михайло Ів., Мандзюк Михайло Вас. Останній був обраний делегатом на з'їзд у Львові в 1939 році де вирішувалось питання про возз'єднання українських земель.

В кінці 1942 року на початку 1943 року в селі формується боївка УПА.

В 1944, 1945 р.р. бойовики УПА з Молодкова та навколишніх сіл робили напади на Солотвинське КГБ, під-час яких деяким арештованим вдавалося втекти. В 1945 р. курінь Різуна напав на Надвірну. В сотні Діброви в цьому поході брали участь і вихідці з Молодкова. На жаль провокаторська діяльність кагебістів, що проникла в лави молодківських партизан під псевдонімом "Віктор" затьмарила героїчну боротьбу воїнів УПА трагічною загибеллю невинних людей - цілих родин Кисляка Миколи, Івасика.

Вид на с.Молодків з г.Гига

10 лютого 1950 року відбулися збори громадян, на яких було оголошено про створення колгоспу ім. Молотова. Почалася ще одна трагічна сторінка в житті молодківчан. Зароблене роками важкою працею майно і землю забирали для спільного господарювання. Так в Кисляка Мик.Ів. абрали коня.весь реманент, млин. В Лундяк Олени Ол. - коня, реманент. стодолу. А потім прийшлось працювати в колгоспі майже задарма. За один трудодень видавали 100 грам стоколоси (відходів від зерна).

У 1960 - 1970 р.р. на базі колгоспу було створене допоміжне господарство Солотвинського лісокомбінату.

1970-1973 р.р. молодківські землі входять до колгоспу ім. Руднєва (с. Старуня).

1974 року Села Молодків, Бабче, Маркова об'єднані в один колгосп "17 вересня".

У 1992 році колгосп "17 вересня" припинив своє існування та та утворилося нове підприємство ЗАТ "Нива" яке проіснувало до 20 січня 2001 року.

Після здобуття Україною незалежності в селі відновлюється діяльність товариства "Просвіта".

21 вересня 1992 року освячено новозбудовану церкву Різдва Пресвятої Богородиці.